24 лютого 2026 року у 2-А класі вчителька Тетяна Котлярова провела особливий урок – теплий, щирий і дуже потрібний.
Говорили про те, що знайоме кожному: про помилки та прийняття себе. Про моменти, коли не виходить. Коли всередині стискається від сорому. Коли хочеться сказати: «Я більше не буду пробувати…».
Але цього разу діти подивилися на помилки інакше. Разом із Котиком Паскалем та Мілкою-Помілкою вирушили до Морквусиного Кінозалу, де через історію героя впізнавали власні переживання. Під час обговорення звучали щирі дитячі думки: «Йому було соромно…», «Він боявся, що з нього сміятимуться…».
І раптом – головне відкриття: «Помилка допомогла йому зробити краще!», «Вона навчила його!». Так другокласники дійшли важливої істини: помилка – це не провал. Це досвід. Підказка. Крок уперед.
На уроці було багато радості: «шкодні рими», вигуки «Морквезно-хрумтезно!», гра «Норм чи стрьом». Та найзворушливішим стало маленьке Свято Невдач. Коли кожен, хто наважувався сказати: «У мене не виходить…», отримував у відповідь гучні оплески й дружнє: «ЦЕ КОТЕЗНО!»
У ці миті клас наповнювався підтримкою. Діти вчилися не сміятися, а підбадьорювати.
Не засуджувати, а допомагати. Не боятися, а пробувати знову.
Сьогодні наші другокласники стали трохи сміливішими, трохи добрішими й значно впевненішими в собі. Бо помилятися – не страшно. Помилятися – це крок вперед до успіху. І це справді по-справжньому КОТЕЗНО!
