Сенс життя

Послуги надаються БЕЗКОШТОВНО

Форма для заповнення анкети

Слов’янська  спеціальна школа № 23 Донецької обласної ради – унікальний, єдиний в Донецькому регіоні  освітній заклад, який близько 75 років успішно надає освітні, соціально-психологічні послуги для осіб з візуальними порушеннями.

На базі закладу освіти розпочинає роботу Консультаційний пункт підтримки для осіб, які втратили зір «Сенс життя».

Соціально-педагогічна тифлокорекційна допомога для осіб, які втратили зір у дорослому віці.

Особи, які у втратили зір у дорослому віці (їхні рідні).

У контексті сучасних подій в Україні, пов’язаних із повномасштабними воєнними діями, збільшується кількість людей, які стають незрячими внаслідок серйозних поранень, отриманих під час бойових дій або  обстрілів, вибухів, прямого контакту з вибухонебезпечними предметами.

Особи, що  втратили зір у дорослому віці змушені адаптуватися до нових умов життя, вчитися орієнтуватися в просторі, використовувати спеціальні технології для щоденних потреб та мінімізації залежності від допомоги оточуючих  у багатьох аспектах життя.

Ця категорія людей стикається зі значними труднощами у повсякденному  житті, а щоб   адаптуватися до нових умов, потребує психологічної, соціальної та освітньої підтримки, яка б допомогла їм впоратися зі стресом, сприяла соціальній реінтеграції, встановленню соціальних зв’язків і навіть забезпечила б доступність до освіти та професійного навчання. Лише комплексна підтримка кваліфікованих спеціалістів дозволить цим людям відчувати себе активними, конкурентноздатними  учасниками суспільства.

Адаптація або дезадаптація осіб з порушеннями зору відбувається на різних рівнях: предметному, соціальному, особистісному. На даний процес впливають досить багато чинників: ступінь важкості зорової патології; вік, у якому зорова функція втрачена; характер втрати зору (раптова втрата внаслідок механічного ушкодження, або ж захворювання, яке повільно прогресує, і призводить до сліпоти. Так, людей, що втратили зір, відносять до групи осіб з обмеженими адаптаційними можливостями через наявність дезадаптації на предметному рівні. Вони мають занижену самооцінку, що призводить до спаду активності, важкого пристосовування до різних аспектів життя. Адаптаційний процес не отримує необхідного розвитку й у випадку ігнорування сліпоти. Людина з глибокими порушеннями зору переоцінює свої можливості й намагається виконати певну роботу, яка їй не під силу. Це призводить до розчарувань, знецінювання власних можливостей та втрати впевненості у собі.

Такі обставини викликають термінову потребу в підтримці та реабілітації цієї категорії осіб. Створення пункту підтримки для осіб, що втратили зір у дорослому віці, на базі школи стає кроком у напрямку вирішення цієї проблеми та надання необхідної допомоги та підтримки тим, хто став жертвами війни.

Програма функціонування консультаційного пункту розроблена командою висококваліфікованих спеціалістів, які мають ґрунтовну підготовку та досвід у роботі з людьми з візуальними порушеннями. На засадах офіційного запиту створюються індивідуалізовані плани підтримки із  врахуванням потреб та можливостей кожного запитувача, із застосуванням спеціальних тифлокорекційних методик. використанням різноманітних методів та технік навчання, що  сприяють розвитку самостійності, досягненню повної незалежності у побуті, мобільності, формуванню соціальних навичок, подальшій успішній адаптації.

Дієва допомога в адаптації та соціалізації людей, які пізно втратили зір, шляхом надання їм необхідних навичок, підтримки та ресурсів для повноцінного життя.
  1. Соціальна інтеграція. Розробка програм та заходів, спрямованих на забезпечення соціальної інтеграції осіб, які пізно втратили зір, у суспільство, включаючи участь у спільноті та розвиток соціальних навичок і взаємодій.
  2. Реабілітаційні програми. Надання індивідуальної підтримки та навчання осіб, які пізно втратили зір, новим навичкам для самостійного функціонування, таким як орієнтування в просторі, комунікативність, використання у повсякденному житті спеціальних технологій, направлених на досягнення здатності до самообслуговування (повного або часткового), відновлення навичок  побутової діяльності.
  3. Технологічна підтримка. Розробка та впровадження технологічних рішень, таких як програмне забезпечення для зручного доступу до інформації, допоміжні пристрої для щоденних потреб, а також оволодіння навичками використання спеціального обладнання для комунікацій, пошуку та обміну інформації.
  4. Психологічна підтримка. Надання психологічної підтримки та консультацій як під час процесу адаптації до нових умов життя, так і у вирішенні психологічних труднощів, пов’язаних із втратою зору.
  5. Освітні програми. Розробка та проведення навчальних курсів та тренінгів з метою навчання осіб, які пізно втратили зір, навичкам письма і читання шрифтом Брайля, Гебольда; доступ до спеціалізованих навчальних програм та матеріалів, розвиток адаптивних технологій та методик навчання, що враховують потреби людей, які втратили зір у дорослому віці (опора на збережені аналізатори, розвиток дрібної моторики, чутливості пальців, пам’яті,  розпізнавання звуків, текстур).
  1. Заповнення анкети
  2. Первинна оцінка потреб командою фахівців.
  3. Обговорення первинної оцінки із запитувачем.
  4. Розробка та узгодження індивідуального плану підтримки.
  5. Реалізація індивідуального плану підтримки
  6. Аналіз і корегування очікуваних результатів.
  1. Покращення самостійності: Особи з глибокими порушеннями зору стають більш самостійними у виконанні щоденних завдань та активностей, завдяки оволодінню новими навичками (навичкам самообслуговування, приготування їжі, орієнтування в побутовому середовищі) та використанню спеціальних технологій; застосування допоміжних технологій – спеціальних пристроїв та додатків для зчитування тексту або навігаційних систем для орієнтування на вулицях та в громадському транспорті.
  2. Соціальна інтеграція: Через участь у програмах соціальної інтеграції та житті   спільноти, розвиток комунікаційних навичок та взаємодії з іншими людьми, через тренінги та групові заняття особи, які пізно втратили зір,   почуватимуться більш впевнено та інтегровано у суспільство.
  3. Психологічне благополуччя: Забезпечення психологічної підтримки через групові сесії та індивідуальні консультації з психологом для допомоги у вирішенні емоційних труднощів, подоланні страхів та стресових ситуацій допоможе людям із візуальними порушеннями впоратися з емоційними труднощами, пов’язаними зі зміною стану зору та адаптацією до нових умов  життя.
  4. Збільшення можливостей для освіти та розвитку: Реалізація індивідуальних програм підтримки допоможе особам, які втратили зір у дорослому віці,  отримати необхідні  знання та навички, що може відкрити нові можливості для розвитку кар’єри та самореалізації.
  5. Зниження ступеня залежності: Шляхом надання реабілітаційної підтримки та використання спеціальних технологій значно знизиться ступінь залежності осіб з глибокими порушеннями від оточуючих у  повсякденному житті.
➤