30 січня 2026 року мультимедійний проєкт «Слов’янськ: історія без фільтрів» відкрив для шкільної спільноти нову, особливо витончену сторінку.
Педагоги Людмила Гладиш і Наталія Савіна разом зі здобувачами освіти 8-В класу – Ксенією Кравцовою, Андрієм Кобилком та Наталею Ковальовою презентували четвертий фільм загальношкільного проєкту – «Архітектурні перлини міста: Вілла Марія».
Онлайн-зустріч відбулася в теплій і щирій атмосфері, об’єднавши учасників спільною любов’ю до історії рідного міста. За пів року існування проєкту шкільна спільнота вже встигла пройти важливий історичний шлях: від заснування Слов’янська й козацької фортеці Тор – до «загубленої залізниці» та цілющих озер Славкурорту. І ось тепер настав час зазирнути в обличчя архітектури – тієї, повз яку ми колись проходили щодня, не завжди замислюючись, скільки історій вона зберігає.
Гідами нової мандрівки стали юні дослідники з 8-В класу. Їхня відеоекскурсія перенесла глядачів до Вілли Марія – загадкової споруди на вулиці Банківській, яку часто порівнюють із замком із іншої епохи. Учні не лише розповіли факти, а й поділилися легендами, гумором та власним баченням історії.
Глядачі дізналися, що особняк зведено у стилі модерн на початку ХХ століття, що його пов’язують із романтичною історією кохання промисловця Успенського до Марії, а також з іншими не менш захопливими версіями – від лікування онуки декабриста до імені видатної актриси Марії Заньковецької. Особливу увагу було приділено деталям: унікальній керамічній плитці місцевого виробництва, автентичним дерев’яним дверям і підлозі, що збереглися понад століття.
Юні ведучі з легкістю поєднали серйозну історію з сучасним гумором, зробивши складні теми доступними й цікавими. А фінальні слова прозвучали особливо символічно: архітектура – це пам’ять про людей, їхні почуття, мрії та любов.
Ми не можемо зафільмувати народження міста, але можемо створювати власну історію тут і тепер, яку, можливо, через сто років переглядатимуть наші нащадки. Саме для цього існує шкільний YouTube-канал «School 23 Slavyansk» – простір живої пам’яті, діалогу поколінь і любові до рідного краю.
Проєкт триває, і попереду ще багато незаповнених сторінок. Слов’янськ – це ми. Його історія – без фільтрів, але з люблячим серцем.
