26 грудня 2025 року відбулося засідання тифлосемінару на тему «Тифлопедагог як ресурс безпеки: формування емоційної стабільності та довіри в дітей з порушеннями зору».
Захід був спрямований на осмислення сучасної ролі тифлопедагога в умовах підвищеної тривожності, суспільної нестабільності та постійних змін, із якими сьогодні стикаються діти з порушеннями зору.
Під час семінару акцентовано увагу на ролі тифлопедагога не лише як фахівця з розвитку зорового сприймання, а й як важливого ресурсу психологічної безпеки дитини. Для дітей із порушеннями зору відчуття безпеки має особливе значення, адже воно формується через голос і інтонацію дорослого, послідовність дій, тактильний контакт, чіткі й зрозумілі правила та емоційно стабільну взаємодію. Тифлопедагог щодня створює простір, у якому дитина може не боятися помилитися, вільно проявляти ініціативу, пізнавати світ і поступово вибудовувати внутрішню впевненість.
У межах засідання було розглянуто два ключові питання.
Перше питання стосувалося практико-орієнтованої та мотиваційної діяльності тифлопедагога. З доповіддю «Створення озвучених авторських книжок у графічному редакторі Gemini як засіб психоемоційної підтримки слабозорих і незрячих дітей» виступила Дерев’янко О.О. У виступі представлено досвід використання сучасних цифрових інструментів для створення доступних озвучених книжок, що поєднують текст, звук і творчість. Особливу увагу приділено впливу таких ресурсів на розвиток інтересу до читання, підвищення самооцінки дітей, формування відчуття успіху та емоційної стабільності. Продемонстровано, що доступні візуально-аудіальні формати сприяють активному залученню дітей з порушеннями зору до освітнього процесу та підтримують їхній психоемоційний стан.
Друге питання було присвячене збереженню ресурсу самого педагога. З темою «Ресурс у щоденних дрібницях: мікропрактики відновлення для педагогів» виступила соціальний педагог Крейдун О.В. У доповіді акцентовано увагу на важливості емоційного благополуччя педагогів як умови ефективної допомоги дітям. Розглянуто прості мікропрактики саморегуляції, відновлення та профілактики професійного вигорання, які можна застосовувати в повсякденній роботі без значних часових витрат.
Формування емоційної стабільності та довіри в дітей з порушеннями зору нерозривно пов’язане з професійною, емоційно врівноваженою та ресурсною позицією тифлопедагога. Поєднання сучасних освітніх практик, психоемоційної підтримки дітей і турботи про власний стан педагога створює підґрунтя для безпечного, підтримувального й ефективного освітнього середовища. Обмін досвідом і фаховий діалог, що відбулися під час заходу, стали важливим кроком до посилення професійної ролі тифлопедагога в сучасній школі.
