Зустрічаємо свята по-українськи. В Україні різдвяно-новорічні свята багаті на пісні. Українська пісенна традиція сягає ще дохристиянських часів, яскравим взірцем якої є колядки, пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди.
Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового.
Традиція колядування збереглася й до сьогодні: як тільки на небі з’являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Через тиждень по Різдві, 31 грудня, або 13 січня за новим стилем, відзначали українці Новий рік – Щедрий вечір (свято преподобної Меланії, або Меланки). Вважалося, що Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини.
У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи – бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, усій родині.
Нині колядки і щедрівки є невичерпним джерелом пізнання історії рідного народу, скарбницею його духовності, національного характеру і світогляду, важливим кодом української ідентичності.
Відроджуючи українські традиції, до різдвяно-новорічних свят здобувачі освіти Слов’янської спеціальної школи № 23 Доноблради підготували колядки та щедрівки.
Педагоги школи Гладиш Л.Ф. і Салюк Н.І. до свят підготували чудову відеопрезентацію про історію виникнення українських колядок, ролі учасників колядницької ватаги та особливості обряду для колядників різного віку. Веселих свят і приємного перегляду!
